Описати цей мальтійський курорт можна одним словом – яскарвий. Можливо тому, що місцеві пляжі полюбила молодь.
А може це данина історії: тривалий час тутешні береги були безлюдними і похмурими, а тепер от мальтійці – на догоду туристам – надолужують втрачене. Яскравими, в першу чергу, є човники, що швартуються на набережній. Кожен власник прагне виділитись бодай кількома барвами. А ще варто звернути увагу на рами вікон та двері стародавніх вілл. Якби не вони, бежево-сірі камені будівель швидко б загнали у нудьгу найвеселіших відпочивальників. Але нудьга і Сан Джуліанс – речі несумісні.
Осередком розваг є Пачевіль – райончик, де зібрано до купи всі розваги. Тут на повну працюють казино, бари, ресторани та нічні клуби. Мальтійці шанують пам’ять предків, тому постарались відокремити стару історію від нової у оригінальний спосіб – хмарочосом. Він єдиний на всю Мальту. Стоїть осібно від інших будівель, всім своїм виглядом нагадує скоріше міжгалактичний маяк для лицарів космічного мальтійського ордену.
Містечко має статус престижного курортного центру. Воно не може похвалитись великою кількістю історичних пам’яток, однак декілька цікавих будівель тут знайдеться. Саме містечко має унікальну форму – набережна з її різноманітними будинками створює закриту бухточку, зручну для човнів і вечірніх прогулянок. Втім, найбільшою коштовністю Сан Джуліанса є пляжі: піщані і чисті. Засмагати тут – саме задоволення.
